Майже сім із десяти опитаних росіян не змогли назвати практичної причини для використання криптовалюти, навіть попри те, що країна готується відкрити регульований ринок для цифрових активів.
Опитування Rambler&Co, опубліковане ТАСС 4 серпня, показало, що 69% респондентів не бачили особистого використання криптоактивів після легалізації. Лише 8% згадали оплату іноземних покупок, тоді як 6% обрали довгострокові інвестиції та диверсифікацію заощаджень. Ще 4% назвали ділові перекази та транзакції.
Ці висновки з'явилися після того, як президент Володимир Путін 4 серпня підписав новий федеральний закон Росії «Про цифрові валюти та цифрові права». Закон створює регульовані канали для торгівлі, зберігання та розрахунків у зовнішній торгівлі, але він не дозволяє споживачам оплачувати звичайні товари та послуги криптовалютою всередині Росії.
Більше половини респондентів, або 54%, заявили, що майже нічого не знають про те, як працюють криптовалюти. Ще 23% сказали, що розрізнена та суперечлива інформація ускладнює розуміння цього сектору.
Лише 17% заявили, що розуміють основи, але хотіли б більш чітких пояснень та практичних прикладів. Лише 6% назвали себе обізнаними користувачами з прямим досвідом.
Опитування також показало, що 52% не використовували криптоактиви і не могли визначити, як легалізація вплине на їхнє життя. Однак 22% заявили, що регулювання ринку є кращим, ніж залишати його в тіні. Ще 20% привітали крок до офіційних правил.
Опитування проводилося на вебсайтах Rambler&Co з 23 по 30 липня та охопило понад 2000 інтернет-користувачів. Опублікований підсумок не містив демографічної ваги чи похибки. Тому результати слід розглядати як думки інтернет-користувачів, які брали участь в опитуванні, а не як остаточне вимірювання всього населення Росії.
Також потрібен контекст щодо часу проведення опитування. Респонденти відповідали після того, як Державна Дума схвалила законодавство 21 липня, і приблизно в той час, коли Рада Федерації схвалила його 24 липня. Путін ще не підписав закон, і його правила для споживачів не набрали чинності. Опитування вимірює очікування щодо легалізації, а не поведінку в умовах діючого регульованого ринку.
Нова російська нормативно-правова база визнає криптовалюту як власність і встановлює регульованих посередників, включаючи біржі, брокерів, керуючих активами, послуги обміну криптовалют та цифрові депозитарії.
Основні положення набирають чинності 1 вересня. Існуючі підприємства мають перехідний період, перш ніж правила, що вимагають проведення транзакцій через ліцензованих посередників, стануть обов'язковими з 1 липня 2027 року.
Однак легалізація не перетворює Біткойн чи стейблкоїни на внутрішні гроші. Закон продовжує забороняти криптовалютні платежі за товари, роботи та послуги всередині Росії. Він дозволяє певні винятки, включаючи зовнішньоторговельні контракти, винагороди за майнінг, комісії блокчейну та транзакції за участю інших цифрових активів.
Ця відмінність може допомогти пояснити результати опитування. Більшість споживачів не зможуть використовувати криптовалюту для звичайних покупок, зарплат або комунальних платежів. Найбільш чіткі юридичні функції стосуються інвестицій, зберігання та міжнародних транзакцій, а не щоденних роздрібних платежів.
Як повідомлялося раніше, звичайні інвестори працюватимуть у межах лімітів та вимог щодо тестування, тоді як підприємства отримують ширший канал для транскордонних розрахунків. Така структура надає компаніям та фінансовим установам більш очевидні варіанти використання, ніж пересічному споживачеві.
Опитування показує, що сама лише юридична доступність може не призвести до масового впровадження. Респонденти надавали більшого значення чіткій інформації, визначеним обов'язкам та надійним платформам.
Близько 38% хотіли чесної інформації без обіцянок швидких прибутків. Ще 36% надавали перевагу чітким законам, що пояснюють обмеження та відповідальність. Ліцензовані платформи були важливими для 16%, тоді як 10% хотіли простіших інтерфейсів та підтримки для початківців.
Ці уподобання в цілому відповідають регульованій структурі, яку будує Банк Росії. 27 липня центральний банк опублікував початкові проєкти правил, що охоплюють організовану торгівлю криптовалютами, облік активів та цифрові депозитарії.
Запропоновані вимоги до капіталу для цифрових депозитаріїв варіюються від 50 до 250 мільйонів рублів, залежно від їхньої діяльності. Біржі встановлюватимуть правила торгівлі та розраховуватимуть ринкові ціни, тоді як центральний банк вестиме реєстр депозитаріїв. Пропозиції залишаються предметом процесу регуляторного перегляду.
Фінансові установи вже готують продукти. У супутньому матеріалі Сбербанк планує запровадити криптогаманець та депозитарій цифрових активів після набуття чинності законодавством. Інші банки та Московська біржа також обговорювали регульовані послуги.
Наступне випробування розпочнеться, коли закон набуде чинності 1 вересня, а ліцензовані продукти почнуть надходити до клієнтів. Впровадження залежатиме від того, які криптовалюти стануть доступними, наскільки складними будуть тести для інвесторів, які комісії стягуватимуть платформи та чи побачать користувачі переваги, що виходять за межі спекуляцій.
Попередні опитування давали різні оцінки впровадження. Як повідомляло crypto.news у 2024 році, окреме опитування показало, що майже 20% респондентів використовували криптовалюту, хоча лише 2% повідомили про регулярне використання. Опитування використовували різні вибірки та питання, тому їхні відсоткові показники не є прямо порівнянними.
Однак останні результати Rambler&Co вказують на очевидну перешкоду. Росія створила легальний ринок ще до того, як більшість опитаних споживачів визначили, навіщо вони братимуть у ньому участь.
Регулятори та фінансові компанії можуть створювати біржі, гаманці та послуги зберігання. Чи призведуть ці продукти до ширшого впровадження, залежатиме від розуміння громадськістю, довіри та практичних послуг, які відповідають чинній забороні Росії на внутрішні криптовалютні платежі.
ETH
BTC
