Держдума Росії ухвалила комплексний законопроєкт про регулювання криптовалют у першому читанні, створюючи першу офіційну базу для регулювання цифрових активів у країні, зберігаючи при цьому обмеження на внутрішні криптовалютні платежі.
За повідомленнями місцевих ЗМІ, законодавство класифікуватиме криптовалюту як власність, що дозволяє юридичний захист у судових процесах, включаючи справи про банкрутство та розлучення. Некваліфіковані інвестори матимуть річні ліміти на покупки у розмірі 300 000 рублів (близько $3 900), тоді як для професійних учасників таких обмежень не буде.
Каплан Панеш, заступник голови Комітету Держдуми з бюджету та податків, зазначив, що хоча рубль залишається єдиною законною валютою розрахунків у Росії, законопроєкт створює виняток для використання криптовалют у зовнішній торгівлі. "Це дозволяє російським компаніям використовувати криптовалюту для розрахунків з іноземними контрагентами, обходячи санкційні обмеження", – сказав Панеш.
Банк Росії виконуватиме функції ліцензійного органу для учасників крипторинку відповідно до запропонованої рамкової угоди. Очікується, що законодавство набуде чинності 1 липня 2026 року, після другого та третього читань у Держдумі, схвалення Радою Федерації та підпису президента.
Положення законопроєкту щодо транскордонних криптотранзакцій можуть надати російським компаніям альтернативний механізм оплати поза традиційними банківськими системами, які західні країни обмежили після вторгнення Росії в Україну. Законодавство чітко дозволяє розрахунки криптовалютою з іноземними партнерами, зберігаючи при цьому заборони на внутрішні платежі, створюючи регуляторний шлях для міжнародної торгівлі, який обходить звичайні фінансові канали.
Голосування в Держдумі у вівторок є найширшою спробою Росії формалізувати регулювання цифрових активів, балансуючи інтеграцію криптовалют із державним контролем над внутрішньою монетарною політикою.
Криптовалютний ландшафт Росії продовжує розвиватися на тлі геополітичних потрясінь, спричинених її вторгненням в Україну, та подальших санкцій, накладених на країну.
Росія заборонила криптовалютні платежі у 2020 році, дозволивши володіння цифровими активами. З того часу країна відкрила обмежені можливості для інституційного використання та транскордонних операцій на тлі західних санкцій після її вторгнення в Україну.
Звіт блокчейн-форензичної фірми Elliptic за вересень 2025 року виявив, що одна пов’язана з Росією мережа була причетна до транзакцій стейблкоїнів на суму щонайменше 8 мільярдів доларів протягом 18 місяців, спеціалізуючись на "ухиленні від санкцій як послузі".
До січня транзакції в прив'язаному до рубля стейблкоїні A7A5 перевищили 100 мільярдів доларів, тоді як Звіт TRM Crypto Crime Report за 2026 рік виявив, що A7A5 та пов'язана з ним мережа гаманців обробили приблизно 70 мільярдів доларів у потоках, пов'язаних із санкціями, у 2025 році.
У лютому ЄС вжив заходів для заборони всіх криптотранзакцій з організаціями, що базуються в Росії, у відповідь на перезапуск підсанкційних російських криптопровайдерів під іншими назвами — як у випадку з закритою російською біржею Garantex, яка минулого року знову з'явилася як Grinex.
На початку цього місяця Grinex призупинив торгівлю після заяви про експлойт на $13 мільйонів, здійснений, за їхніми словами, "західними спецслужбами".
A7A5
