Регульований ринок криптовалют Казахстану перевищив $10 млрд річного торговельного обороту, оскільки країна розширює ліцензовані сервіси цифрових активів і розбудовує власну екосистему Web3-розробників.
За словами заступника міністра штучного інтелекту та цифрового розвитку Гіззата Байтурсинова, торговельний оборот усього регульованого ринку у 2025 році досяг $10,58 млрд порівняно з $320 млн у 2023 році, тоді як кількість користувачів за той самий період зросла з 53 000 до 215 000.
Байтурсинов озвучив ці цифри під час урядового засідання 15 вересня, описуючи розширення, що відбулося після початкового пілотного проєкту крипторинку Казахстану за участю Міжнародного фінансового центру «Астана» та фінансових регуляторів.
Запущений у 2022 році, цей пілотний проєкт був покликаний протестувати регуляторну рамку для криптовалютних бірж, перш ніж стати основою для системи ліцензування та операційної діяльності в межах AIFC.
Казахстан продовжив розбудову регуляторної інфраструктури навколо зростаючого ринку. crypto.news раніше повідомляв, що країна планує створити національний центр криптоаналітики для моніторингу фіатних платежів, криптовалютних переказів, гаманців та інформації про клієнтів.
Голова Національного банку Тимур Сулейменов заявив, що центр працюватиме на наглядовій платформі SupTech центрального банку та буде інтегрований із чинним Anti Fraud Center. Очікується, що банки, правоохоронні органи та ліцензовані постачальники цифрових активів отримають доступ до його інструментів верифікації.
Розвиток регульованого ринку супроводжувався програмами, спрямованими на підготовку блокчейн-розробників і підтримку місцевих Web3-проєктів.
Талгат Досанов, голова корпоративного фонду Solana Superteam KZ, повідомив, що за останній рік понад 8 000 людей пройшли навчання завдяки співпраці з екосистемою Solana. Понад 2 000 учасників завершили програми й отримали сертифікати.
За словами Досанова, приблизно кожен п’ятий сертифікований випускник представляв державний орган. Навчальні програми охоплювали основи блокчейну, розробку на Solana, практичні завдання та підготовку до міжнародних хакатонів.
Відтоді Казахстан увійшов до глобального топ-10 за кількістю заявок, поданих на міжнародні хакатони Solana, зазначив Досанов.
Місцеві стартапи також отримали фінансову підтримку паралельно з навчальними програмами. Загалом 57 казахстанських стартапів залучили гранти на суму 121 млн тенге, що еквівалентно приблизно $262 000.
У країні відбувся міжнародний Solana Summit, який відвідали понад 900 учасників із більш ніж 30 країн. За даними уряду, прямі трансляції, поширені через канали Solana у соцмережах, охопили аудиторію приблизно в 4 млн людей.
Казахстан залишається єдиною країною Центральної Азії з офіційним представництвом Solana, заявили урядовці.
Робота з екосистемою Solana вийшла за межі навчання розробників і програм для стартапів та перейшла у сферу регульованих фінансових продуктів.
Разом із Казахстанською фондовою біржею країна запустила біржовий фонд на базі публічного блокчейну Solana. Цей продукт надає внутрішньому фінансовому ринку ще один зв’язок із Solana на тлі міжнародного розширення регульованих інвестиційних продуктів, прив’язаних до цієї мережі.
У 2026 році інституційний попит на інвестиційні продукти Solana зростав і на інших ринках. У США в серпні Bitwise Solana Staking ETF перевищив $1 млрд активів менш ніж за 10 місяців після запуску.
Bitwise повідомила, що станом на 26 серпня фонд володів 9,33 млн SOL на суму приблизно $1,018 млрд, при цьому 96% його активів були застейкані. Старший аналітик ETF у Bloomberg Ерік Балчунас заявив, що фонди Solana зберегли більшу частину приблизно $1,7 млрд сукупних притоків, зафіксованих на той момент.
Казахстан також налагоджував пряму співпрацю з організаціями в екосистемі Solana. 11 червня Alatau City і Solana Foundation підписали в Гонконзі меморандум про подальшу співпрацю.
Угода була укладена в той час, коли Alatau City розвиває свою роль у технологічних і цифрово-активних планах Казахстану, тоді як уряд продовжує інтегрувати сервіси на базі блокчейну до регульованої фінансової інфраструктури.
Політика щодо цифрових активів у Казахстані тепер охоплює трейдинг, майнінг, платежі, ринковий нагляд і державні інвестиційні програми.
У липні уряд затвердив стратегічну рамку для криптомайнінгу, яка дозволяє великим майнерам, що відповідають вимогам, отримувати квоти на електроенергію за регульованими тарифами після згоди передавати частину видобутої криптовалюти до резервного механізму, адміністрованого через Astana Hub.
Оператори, які претендують на стратегічний статус, повинні володіти дата-центром цифрового майнінгу із встановленою потужністю щонайменше 150 мегаватів. Майнінгове обладнання на відповідних об’єктах має забезпечувати щонайменше 150 терахешів за секунду обчислювальної потужності на одиницю, тоді як до операторів висуваються вимоги щодо персоналу, ремонтних потужностей, інтернет-з’єднань і дотримання податкового законодавства.
Ця програма реалізується паралельно з планами Казахстану щодо державної експозиції до цифрових активів. Раніше у 2026 році Національна інвестиційна корпорація зарезервувала $350 млн із валютних і золотих резервів для інвестицій, пов’язаних із криптоактивами.
Країна зберігає контроль за діяльністю поза межами ліцензованого ринку, водночас розширюючи регульовані сервіси. У 2025 році влада заблокувала понад 1 100 онлайн-платформ, які без дозволу пропонували послуги з обміну криптовалют.
Фінансові органи вжили заходів проти 36 нелегальних криптоплатформ роком раніше. Сукупний оборот їхніх операторів становив 60 млрд тенге, тоді як влада вилучила 4,8 млн USDT у неавторизованих сервісів.
Наступний набір блокчейн-проєктів Казахстану передбачає виведення фізичних активів на цифрові ринки.
Голова Національного банку Тимур Сулейменов заявив, що країна планує токенізувати проєкти у сфері нерухомості та логістики на суму до $60 млн до кінця 2026 року.
Ініціатива покликана протестувати цифрові активи як джерело фінансування економічних проєктів, розширюючи блокчейн-активність Казахстану від криптотрейдингу та майнінгу до токенізованих активів.
Токенізація перетворює право власності або економічні права, пов’язані з активами, на токени на базі блокчейну, які можна випускати, передавати та розраховувати в цифровому форматі. Сектор привертає дедалі більший інституційний інтерес, а глобальний ринок токенізованих реальних активів до середини 2026 року досяг приблизно $30–34 млрд.
Заплановані Казахстаном проєкти доповнять кілька регульованих криптоініціатив, які вже діють у країні. Bybit Kazakhstan у листопаді 2025 року запустила першу в країні регульовану P2P-платформу під ліцензією Astana Financial Services Authority, що передбачає обов’язкову верифікацію особи та проведення фіатних платежів через корпоративні рахунки в ліцензованих фінансових установах.
У вересні 2025 року Astana Financial Services Authority розпочала окремий пілотний проєкт, який дозволяє компаніям, що відповідають вимогам, сплачувати регуляторні збори за допомогою стейблкоїнів, прив’язаних до долара США, через схвалених агентів.
Відтоді регульовані криптоплатежі увійшли і в банківську систему. У липні Alatau City Bank у партнерстві з Binance Kazakhstan представив Crypto Pay, що дозволяє клієнтам оплачувати товари та послуги криптовалютою через QR-коди та POS-термінали, підключені до еквайрингової мережі банку.
Майнінгова індустрія Казахстану залишається частиною тієї самої регульованої інфраструктури. Згідно зі звітом Cambridge Digital Mining Industry Report, у квітні 2025 року країна посіла п’яте місце у світі за активністю майнінгу Bitcoin, тоді як стратегічна рамка уряду для майнінгу тепер пов’язує додатковий доступ до регульованої електроенергії з участю в підтримуваному державою резерві цифрових активів.
USDT
SOL
