Японія готується вивчити блокчейн-систему розрахунків, здатну обробляти операції з акціями та державними облігаціями цілодобово, згідно зі звітом Nikkei від 26 серпня.

Очікується, що Агентство фінансових послуг, Міністерство фінансів, Банк Японії та фінансові установи-учасники створять дослідницьку групу влітку 2026 року. Група прагнутиме завершити початковий план розробки на початку 2027 року.

Жодна з трьох державних установ не опублікувала офіційного оголошення, що підтверджує створення згаданої дослідницької групи, станом на середу.

План блокчейн-розрахунків Японії спрямований на усунення існуючих затримок

Японські операції з акціями наразі використовують цикл розрахунків T+2, що означає, що розрахунок готівкою відбувається через два робочі дні після угоди. Японські операції з державними облігаціями зазвичай розраховуються наступного робочого дня.

Запропонована блокчейн-інфраструктура тісніше пов’яже передачу цінних паперів та відповідну оплату готівкою. Інвестори зможуть швидше отримати доступ до коштів від продажу та потенційно реінвестувати їх майже миттєво.

Очікується, що план розробки вивчить архітектуру блокчейну, відповідальність, покладену на публічних та приватних учасників, а також графік впровадження системи. Міжнародні грошові перекази з часом можуть стати ще одним варіантом використання.

Інфраструктура «може» почати працювати на початку 2030-х років, якщо план отримає офіційне схвалення, згідно з Nikkei. Остаточного рішення щодо впровадження не було оголошено.

Розрахунки в реальному часі можуть зменшити період, протягом якого контрагенти залишаються під ризиком один для одного. Однак усунення затримок розрахунків також скорочує час, доступний для забезпечення готівки або цінних паперів, створюючи нові вимоги до ліквідності та операційних процесів для учасників ринку.

Банк Японії вже тестує гроші центрального банку на блокчейні

Згадана ініціатива ґрунтується на існуючих експериментах Банку Японії. Губернатор Кадзуо Уеда заявив у березні, що центральний банк тестує розрахунки з використанням депозитів на поточних рахунках комерційних банків в інфраструктурі блокчейну.

Проект у пісочниці вивчає, як блокчейн-мережі можуть з’єднуватися з існуючими системами. Його потенційні варіанти використання включають внутрішні міжбанківські перекази та розрахунки цінних паперів.

Виконавчий директор Банку Японії Кадзусіге Каміяма пізніше описав цю роботу як дослідження токенізованих депозитів на рахунках центрального банку, які іноді називають оптовою цифровою валютою центрального банку. Цей дизайн міг би підтримувати розрахунки «поставка проти платежу», де цінні папери та гроші переміщуються одночасно.

Ця робота залишається окремою від японського пілотного проекту роздрібної цифрової єни. Банк Японії продовжує технічні дослідження роздрібної цифрової валюти центрального банку, але уряд ще не вирішив, чи випускати її.

Токенізовані цінні папери вже функціонують у Японії

Приватний фінансовий сектор Японії вже розробив блокчейн-платформи для регульованих цінних паперів. Progmat нещодавно перевела токенізовані цінні папери на суму 452 мільярди єн до спеціалізованої мережі Avalanche.

SBI Holdings та Startale також створюють Strium, блокчейн, розроблений для цілодобової торгівлі токенізованими цінними паперами. Публічна тестова мережа запланована на 2026 рік.

Ці приватні системи демонструють випуск та передачу токенізованих активів. Пропозиція уряду є ширшою, оскільки вона може включати інфраструктуру, що підтримує основні японські акції, державний борг та гроші центрального банку.

Три найбільші банки Японії окремо готують спільну структуру стейблкоїнів єни. Проект націлений на здійснення реальних транзакцій до березня 2027 року та слідує за пілотним проектом корпоративних платежів, підтримуваним FSA.

План 2027 року визначить масштаби проекту

Запланована дослідницька група має вирішити, чи створить Японія новий блокчейн, чи з’єднає кілька регульованих мереж, чи зв’яже розподілені реєстри з існуючими ринковими системами.

Їй також потрібно буде вирішити питання управління, кібербезпеки, конфіденційності транзакцій, операційної стійкості та процедур скасування помилкових або несанкціонованих переказів. Цілодобова робота вимагатиме від фінансових установ та регуляторів підтримки поза поточними ринковими годинами.

Наступною підтвердженою віхою буде офіційне оголошення із зазначенням установ-учасників та мандату дослідницької групи. Її план розробки на початку 2027 року повинен буде уточнити технічну архітектуру, фінансування, етапи тестування та будь-які законодавчі зміни.

Доки ці документи не з’являться, графік та запуск на початку 2030-х років залишаються заявленими цілями, а не затвердженими урядовими термінами.