Майже два роки стратегія криптоіндустрії у Вашингтоні трималася на одному слові: ясність.

Логіка була такою: ухваліть закон про структуру ринку — і все інше підтягнеться. Однак ця стратегія зайшла в глухий кут, і тепер увага індустрії змістилася з Конгресу на федеральних регуляторів.

Минулого тижня Сенат не зміг просунути Clarity Act — масштабний законопроєкт про структуру ринку, який розробляли понад рік. У процедурному голосуванні він набрав 49 голосів проти 50, що було значно менше за необхідні 60. Демократи проголосували проти, до них приєдналися троє республіканців після того, як місяці переговорів зірвалися через етичні положення, пов’язані з криптовалютними бізнесами президента Дональда Трампа. Головна архітекторка законопроєкту, сенаторка Синтія Ламміс, заявила, що цього року ініціатива практично мертва.

Однак провал законопроєкту не зупинив нормотворчий процес — він лише перенаправив його. Протягом 48 годин федеральні регуляторні органи почали самостійно заповнювати вакуум.

Першою і найпомітніше виступила SEC: її голова Пол Аткінс безпосередньо згадав провал Clarity Act, презентуючи нове «інноваційне звільнення» для цифрових активів. Ця модель дозволяє відповідним торговим майданчикам здійснювати ончейн-торгівлю токенізованими акціями США без реєстрації як національні фондові біржі. Це став найчіткіший на сьогодні сигнал, що відомство має намір формувати криптополітику в межах власних повноважень, а не чекати на законодавців.

CFTC, не бажаючи залишатися осторонь, рухається паралельними напрямами. Співробітники CFTC оприлюднили позицію no-action, яка дозволяє пасивним постачальникам програмного забезпечення — зокрема застосункам криптогаманців — надавати користувачам доступ до регульованих деривативів без реєстрації як introducing brokers. Агентство також передало до Білого дому на розгляд ширший проєкт правил для крипторинків, хоча його текст поки не оприлюднено.

Потім настала черга Федеральної резервної системи. У четвер центробанк запропонував правила, які вимагатимуть від емітентів стейблкоїнів, за якими він здійснює нагляд, повністю забезпечувати свої токени безпечними й ліквідними активами та утримувати капітал для покриття операційних ризиків. Це частина міжвідомчого впровадження GENIUS Act — закону про стейблкоїни, який президент Дональд Трамп підписав у 2025 році. До цього процесу також залучене Управління контролера грошового обігу США (OCC), яке поспішає завершити власні правила для стейблкоїнів до листопада, випереджаючи встановлений законом січневий дедлайн.

У підсумку формується регуляторний ландшафт, який будується правило за правилом, а не одним всеосяжним актом Конгресу. Представники індустрії здебільшого змирилися з таким підходом.

Президентка Solana Policy Institute Крістін Сміт заявила, що сектор «тепер звертається до регуляторів за роз’ясненнями», назвавши це «більш життєздатним шляхом уперед на цей момент».

Проблема в тому, що правила агентств розробляються довше, їх легше оскаржувати в суді, а майбутній адміністрації легше їх скасувати, ніж закон.

Зрештою, ще не так давно SEC під головуванням Гері Генслера була найбільш ненависним лиходієм криптоіндустрії. Упродовж адміністрації Джо Байдена відомство проводило кампанію «регулювання через примусове правозастосування», яка змушувала здригатися кожного криптокерівника. Закон про структуру ринку мав не допустити повернення таких часів.

Та наразі індустрії доведеться брати те, що вона може отримати. І поки що вона отримує правила гри від регуляторів, які раніше були ворожими до криптоіндустрії, замість, імовірно, найбільш прихильного до галузі Конгресу за всю історію.

Чи збережуться ці правила, стане головною історією найближчих місяців і, можливо, років.