Європейський центральний банк запустив Pontes для розрахунків за оптовими транзакціями на базі блокчейну в грошах центрального банку, паралельно готуючись інвестувати частину власного портфеля обсягом €23 млрд у цифрові цінні папери.
За словами Європейського центрального банку, новий сервіс з’єднує платформи технології розподіленого реєстру, які використовують учасники фінансового ринку, із TARGET Services Євросистеми, що дає змогу проводити розрахунки за операціями з токенізованими активами в євро центрального банку.
Deutsche Bank, Santander і клірингова група цінних паперів Clearstream стали одними з перших установ, які завершили онбординг і отримали доступ до платформи. На початковому етапі Pontes працюватиме з 8:00 до 16:00 за центральноєвропейським часом у робочі дні, при цьому ЄЦБ планує з часом розширювати години роботи та функціональність сервісу.
Запуск вводить у дію проєкт, який центральний банк розробляв на тлі експериментів фінансових установ з емісією, торгівлею та розрахунками за цінними паперами через розподілені реєстри. На відміну від розрахунків через приватно випущені стейблкоїни чи інші форми комерційних грошей, Pontes надає установам-учасникам доступ до грошей центрального банку для грошової сторони транзакцій на базі блокчейну.
Раніше, у березні, crypto.news повідомляв, що ЄЦБ розглядає гроші центрального банку як якір розрахунків для токенізованих цінних паперів, депозитів і стейблкоїнів. Член Виконавчої ради П’єро Чіполлоне тоді заявив, що продавці токенізованих цінних паперів інакше могли б отримувати активи, схильні до цінової волатильності або кредитного ризику.
Pontes створено для з’єднання ринкових DLT-платформ із чинною інфраструктурою TARGET Євросистеми, замість того щоб вимагати повного перенесення операцій із цінними паперами на одну блокчейн-мережу.
На момент запуску юридична остаточність розрахунків для грошової сторони операцій залишається прив’язаною до системи TARGET2 Євросистеми. У ЄЦБ заявили, що в наступних версіях очікується перенесення остаточності розрахунків на DLT-платформу під управлінням Євросистеми, а також впровадження функціоналу смартконтрактів.
Центральний банк зазначив, що блокчейн-технологія може зробити фінансові транзакції швидшими й ефективнішими, поєднуючи кілька етапів життєвого циклу активу та дозволяючи автоматизувати частину процесів.
Pontes спирається на попередні експерименти Євросистеми з оптовими розрахунками в грошах центрального банку. У межах цих тестів вивчалися способи проведення розрахунків за транзакціями, зафіксованими в розподілених реєстрах, проти коштів центрального банку із збереженням механізмів захисту розрахунків, які використовуються у традиційній фінансовій інфраструктурі.
Очікується, що після початкового розгортання сервіс буде розширюватися. Опубліковані до запуску плани ЄЦБ передбачали, що зрештою години роботи сягнуть 22,5 години на кожен робочий день, а з середини 2028 року з’являться цілодобова доступність і розширені можливості програмованості.
Робота над платформою ведеться паралельно з Appia — довгостроковою програмою ЄЦБ зі створення інтегрованої європейської токенізованої фінансової системи. У серпні Євросистема відібрала 61 учасника фінансового ринку та державну установу до контактної групи Appia, яка надаватиме пропозиції щодо Pontes і архітектури токенізованих ринків.
Європейські фінансові установи паралельно будують і власну інфраструктуру. У травні мережа Seturion від Boerse Stuttgart розширила свою розрахункову мережу, додавши Societe Generale, SG FORGE і flatexDEGIRO; платформа розроблена для роботи з токенізованими цінними паперами в публічних і приватних блокчейнах.
ЄЦБ робить окремий крок як інвестор, готуючись спрямувати невелику частину свого портфеля власних коштів обсягом €23 млрд у цінні папери на базі блокчейну.
На першому етапі інвестиції будуть зосереджені на високорейтинговому боргу, номінованому в євро та випущеному державними установами, тобто в межах того ж класу активів, який використовується у власному портфелі центрального банку, але з використанням іншої технології випуску цінних паперів.
Обсяг запланованого розміщення не розкривається, хоча в ЄЦБ описали його як мізерну частку власних коштів.
Це рішення ухвалене після змін у заставній рамці Євросистеми на початку цього року. З 30 березня ринкові цінні папери, випущені через сервіси на базі DLT у центральних депозитаріях цінних паперів, стали прийнятними як забезпечення для кредитних операцій Євросистеми за умови відповідності чинним вимогам щодо прийнятності та розрахунків.
Рамка токенізованого забезпечення застосовує ті самі базові вимоги до застави, що й для традиційних ринкових активів, включно з перевірками на прийнятність і відповідними дисконтами. Євросистема також продовжує вивчати, чи можуть у майбутньому кваліфікуватися активи, випущені та повністю розраховані через DLT-мережі.
Член Виконавчої ради ЄЦБ Ізабель Шнабель у серпні закликала центральні банки «перейти ончейн», стверджуючи, що державні установи мають брати безпосередню участь у розвитку токенізації в оптових фінансах.
За її словами, токенізація може об’єднати етапи транзакції та дозволити програмованим умовам діяти протягом усього життєвого циклу фінансового інструменту. ЄЦБ відніс до потенційних переваг атомарні розрахунки та програмованість, одночасно зазначивши, що традиційна європейська розрахункова інфраструктура вже забезпечує частину зіставних функцій.
Запуск ЄЦБ відбувається в той час, коли центральні банки та великі фінансові установи тестують різні моделі перенесення традиційних цінних паперів і грошей у розподілені реєстри.
Швейцарія використовувала Project Helvetia для дослідження розрахунків за токенізованими цінними паперами за допомогою оптової цифрової валюти центрального банку. Банк Англії проводив подібну роботу через свій Digital Securities Sandbox, де компанії можуть тестувати торгівлю та розрахунки на базі DLT у межах регульованої рамки.
Приватні фінансові установи також вийшли на цей ринок. У липні Broadridge обробив трильйони доларів через свою блокчейн-платформу репо, тоді як європейські установи тестували токенізовані державні облігації, структуровані цінні папери та інші фінансові інструменти в кількох мережах розподіленого реєстру.
Для ЄЦБ оптова токенізація залишається окремим напрямом від його роботи над цифровим євро, призначеним для споживачів.
Центральний банк готує 12-місячний пілот роздрібного цифрового євро на другу половину 2027 року за участю торговців, національних центральних банків, банків і постачальників платіжних послуг. Оприлюднене цього місяця запрошення закликало бізнеси у сфері електронної та мобільної комерції по всій єврозоні взяти участь у тестах платежів у цифровому євро.
Пілотна валюта не буде законним платіжним засобом і працюватиме в межах контрольованого тестового середовища. Очікується, що випробування охоплять онлайн-, мобільні, офлайн-у магазинах і P2P-платежі, поки ЄЦБ оцінюватиме технологію та операційні процеси, необхідні для потенційної роздрібної системи.
ЄЦБ розраховує бути готовим до можливого запуску цифрового євро у 2029 році за умови ухвалення необхідного законодавства Європейського Союзу та окремого рішення його Керівної ради. Проєкт покликаний забезпечити суспільний цифровий платіжний інструмент поряд із готівкою та банківськими депозитами, одночасно зменшуючи залежність Європи від іноземних платіжних провайдерів.
