Китай запропонував низку судових та процесуальних реформ для посилення розслідувань, обробки доказів та повернення активів у справах про відмивання коштів у віртуальній валюті, оскільки прокурори прагнуть заповнити прогалини у системі кримінального правозастосування країни.
Згідно зі статтею, опублікованою у People’s Procuratorate Daily, чинна правова база Китаю стикається з трьома основними перешкодами при переслідуванні справ про відмивання коштів у віртуальній валюті, включаючи труднощі у визначенні кримінальної відповідальності, зборі доказів та поверненні незаконних активів.
У статті, написаній прокурорами Народної прокуратури району Юху в Сянтан, Хунань, та професором права з Університету Сянтан, зазначено, що віртуальні валюти покращили ефективність транзакцій, але їхня децентралізована структура, анонімність та транскордонний характер також зробили їх все більш привабливими для відмивання злочинних доходів.
Хоча Китай створив систему боротьби з відмиванням коштів, автори заявили, що розбіжності між переглянутим Законом про боротьбу з відмиванням коштів та Кримінальним кодексом створили проблеми з правозастосуванням. Тоді як оновлений закон про боротьбу з відмиванням коштів більше не обмежує основні злочини, стаття 191 Кримінального кодексу все ще застосовується лише до семи зазначених злочинів, що призводить до того, що багато справ про відмивання коштів у віртуальній валюті, що стосуються інших правопорушень, переслідуються за злочин приховування або маскування злочинних доходів.
У статті попереджається, що це все частіше перетворює останній злочин на універсальне положення, і стверджується, що судові органи повинні приділяти більше уваги виявленню самостійних дій з відмивання коштів під час розслідувань.
Для вирішення цих проблем автори запропонували, щоб найвищі судові органи Китаю видали спеціальні настанови щодо розгляду справ, опублікували додаткові керівні справи та розширили навчання технологіям аналізу блокчейну для слідчих та прокурорів.
Слідчі також повинні застосовувати обов’язковий підхід «подвійного розслідування», досліджуючи як основний злочин, так і пов’язану з ним діяльність з відмивання коштів, йдеться у статті. Вона рекомендувала готувати звіти про рух коштів у віртуальній валюті під час розслідувань та вимагати від прокурорів оцінювати, чи слід порушувати окремі звинувачення у відмиванні коштів разом із основними злочинами, включаючи положення Китаю про самостійне відмивання коштів, де це доречно.
Пропозиція також закликала прокурорів раніше втручатися у складні розслідування, досліджувати мету переказів коштів, а не покладатися виключно на тип основного злочину, а також посилювати нагляд, коли справи, що кваліфікуються як відмивання коштів, натомість подаються за іншими кримінальними положеннями.
Збір доказів залишається ще однією серйозною проблемою, оскільки злочинці все частіше використовують міксери, конфіденційні монети, децентралізовані біржі та крос-ланцюгові перекази для розділення та переміщення коштів через кілька юрисдикцій, зазначили автори. Зашифровані комунікації, знищені дані та обмежена транскордонна співпраця ще більше ускладнюють розслідування, тоді як пов’язування адрес гаманців блокчейну з реальними ідентичностями залишається технічно складним завданням.
Щоб вирішити ці проблеми, у статті запропоновано визнавати публічно перевірені записи транзакцій блокчейну самоавтентифікованими електронними доказами, якщо їхні хеш-значення залишаються послідовними. Звіти аналізу блокчейну, отримані від відповідних аналітичних фірм, також повинні прийматися як докази, за умови судового перегляду інструментів, методів та висновків, використаних при складанні цих звітів.
Автори також запропонували дозволити судам виводити злочинний умисел за певних обставин, зокрема, коли підозрювані використовують міксери або конфіденційні криптовалюти для приховування транзакцій, швидко позбуваються великих криптоактивів за допомогою незвичайних торгових методів або здійснюють часті високоцінні транзакції за допомогою анонімних гаманців, які не можуть бути обґрунтовано пов’язані з їхніми ідентичностями.
Замість того, щоб вимагати від слідчих відстежувати кожен переказ від походження до призначення, у статті стверджується, що судам слід дозволити покладатися на непрямі та непрямі докази, де окремі докази підтверджують один одного та встановлюють повний ланцюг доказів.
Повернення активів є ще однією перешкодою, оскільки Китай забороняє обіг криптовалют, тоді як влада часто не має відповідних каналів для розпорядження вилученими віртуальними активами, йдеться у статті. Автори додали, що непослідовні процедури, що регулюють управління приватними ключами, оцінку активів та ліквідацію, створили ризики під час кримінального правозастосування.
Для вирішення цих проблем вони запропонували створити національний механізм для стандартизації вилучення, зберігання, оцінки та розпорядження конфіскованими віртуальними валютами.
Централізована платформа зберігання могла б керувати вилученими активами, тоді як розпорядження могло б відбуватися через відповідні канали, такі як призначені аукціони або узгоджені перекази. Вони також рекомендували створити експертний комітет для розробки судових стандартів оцінки з використанням даних блокчейну та цін з основних міжнародних бірж.
Транскордонне співробітництво також слід посилити шляхом двосторонніх або багатосторонніх угод про судову допомогу, що охоплюють злочини, пов’язані з віртуальною валютою, зазначили автори.
Вони також запропонували розробити мережу судового співробітництва на основі блокчейну, яка дозволить юрисдикціям-учасникам перевіряти підозрілі адреси гаманців, ордери на заморожування активів та іншу правозастосовну інформацію, дотримуючись при цьому національного суверенітету даних.
Ці рекомендації ґрунтуються на нещодавніх зусиллях Китаю щодо посилення нагляду за фінансовими злочинами, пов’язаними з криптовалютами. У червні Народний банк Китаю заявив, що відмивання коштів у віртуальній валюті залишатиметься пріоритетом правозастосування під час наступної п’ятирічної стратегії країни щодо боротьби з відмиванням коштів, відзначаючи при цьому, що організовані злочинні угруповання все частіше покладаються на криптовалюти, підпільні банки та транскордонні перекази коштів для приховування незаконних доходів.
Центральний банк також заявив, що влада продовжуватиме посилювати міжнародну співпрацю щодо розслідувань, обміну розвідувальними даними та повернення активів у справах, пов’язаних з транскордонною фінансовою злочинністю.
