Криптограф Стенфордського університету Ден Боне каже, що Біткойну слід готуватися до квантової загрози вже зараз, але попереджає, що поспішна постквантова міграція може спричинити гірші збої, ніж сама загроза.

Дискусія про постквантовий перехід Біткойна загострюється після того, як Ізабель Фоксен Дюк висвітлила свіже інтерв’ю зі Стенфордським криптографом Деном Боне, який стверджує, що більша короткострокова небезпека може полягати в помилковій міграції, а не в неминучій квантовій атаці на мережу.

В інтерв’ю Боне сказав: «Не панікуйте, але й не ігноруйте», трактуючи квантову загрозу як серйозну довгострокову інженерну проблему, а не як негайну катастрофу для Біткойна (BTC).

Його найгостріше зауваження, яке було поширено в X: «Якщо ви спробуєте агресивно перейти до постквантової архітектури, наприклад, до 2029 року, я думаю, це було б помилкою для блокчейну», додавши, що «поспішний перехід до постквантової архітектури, на мою думку, з більшою ймовірністю спричинить катастрофічну помилку, ніж ми будемо атаковані квантовим комп’ютером».

Чому Біткойн обговорює квантові технології зараз?

Безпосереднім поштовхом є технічний документ від 30 березня від Google Quantum AI, співавтором якого є Боне, в якому зазначено, що алгоритм Шора проти 256-бітної проблеми дискретного логарифму еліптичної кривої на secp256k1 може працювати з «≤1200 логічними кубітами та ≤90 мільйонами вентилів Тоффолі» або «≤1450 логічними кубітами та ≤70 мільйонами вентилів Тоффолі».

У документі додано, що на надпровідних архітектурах з  ${10}^{-3}$10−3 показниками фізичних помилок та планарною зв’язністю, ці схеми «можуть виконуватися за лічені хвилини з використанням менш ніж півмільйона фізичних кубітів».

Боне розповів Фоксен Дюк, що оцінки Google мають значення, але він все ще вважає, що криптографічно релевантний квантовий комп’ютер до 2035 року є можливим, але малоймовірним за поточного рівня фінансування. Він сказав, що все до кінця десятиліття «здається дуже агресивним», хоча й не неможливим, якщо до цієї галузі ставитися як до національного пріоритету.

Ця напруга вже вплинула на управління Біткойном. BIP 361, під назвою «Постквантова міграція та припинення використання застарілих підписів», стверджує, що станом на 1 березня 2026 року понад 34% усіх біткойнів розкрили публічний ключ у мережі, залишаючи ці UTXO теоретично вразливими для достатньо потужного квантового зловмисника.

Що насправді пропонує Боне?

Боне не закликає до самозаспокоєння. Він сказав, що Біткойн «виживе» квантову загрозу, і назвав заяви про його неможливість «божевільними», оскільки основний шлях уже відомий: перевести користувачів на постквантові адреси та підписи, а потім з часом відмовитися від вразливих застарілих шляхів.

Але він також критикував стислі терміни міграції. В інтерв’ю він сказав, що така пропозиція, як BIP 361, потребує більш повної розробки та більше часу, вказуючи на більш розумне мислення про перехід з довшими термінами.

Суперечка ширша, ніж часові рамки. Боне стверджував, що Біткойн повинен серйозно розглянути гібридні підписи, які поєднують існуючу криптографію еліптичних кривих з постквантовими схемами, замість того, щоб змушувати до бінарного стрибка. Він також сказав, що віддає перевагу підписам на основі ґраток над чисто хеш-заснованими конструкціями, оскільки вони зберігають більше простору для порогових підписів та подальших криптографічних інновацій.

Цей аргумент вписується в ширший галузевий поштовх. В іншому звіті crypto.news радники Coinbase також попередили, що загроза не є негайною, але підготовка не може чекати. А в матеріалах crypto.news поточний консенсус залишається таким, що жодна існуюча машина не може зламати Біткойн сьогодні, навіть якщо оцінений поріг ресурсів знижується.